Добрый вечер, мои дружки! Сегодня я расскажу вам историю, которая произошла со мной летом прошлого года. Да, друзья, тогда я попался на закладки и попробовал всеми известный кодеин. С чего начать? Ах да, начнем с того, как я смог его достать.
В тот раз я уже довольно долго байтил своих друзей своими историями о передозняках и приключениях наркомана-комика. Честно говоря, мне самому становилось скучно слушать себя, и я решил, что пора что-то менять. В моей хате всегда были свои закоулки, и этот раз не стал исключением. Я выбрался к своим старым знакомым, которые занимались "распространением дисков".
Предполагаю, что вы уже догадались, что я не имею в виду музыкальные компакт-диски. Нет, речь идет о таблетках. Я долго уговаривал их отдать мне пару дисков кодеина. Друзья согласились, потому что знали, что я не собираюсь это всерьез и просто хочу вписаться на вечеринке.
И вот настал день "шашлыка". Друзья собрались во дворе, включили музыку, и началось веселье. Я привез с собой пару бутылок пива, чтобы укрепить наши дружеские связи.
Но прежде чем я продолжу свою историю, хочу внести маленькую ясность.
Хорошо, теперь продолжим нашу историю "как я купил кодеин и тусил на шашлыках".
Так вот, друзья, у меня в руках были эти долгожданные диски с кодеином. Я был решителен и не собирался делать передоз, ведь это всего лишь развлечение на один вечер, не более. Так что, будучи осторожным, я взял себе половинку диска и положил под язык.
Когда кодеин начал действовать, я почувствовал себя немного расслабленным и счастливым. Я начал мескалинить с друзьями, и наше общение стало еще более непосредственным и веселым.
| Друг 1: |
Ой, братан, что ты такой веселый сегодня? |
| Я: |
Дааа, дружище, взял немного кодеина, решил вписаться на вечеринку! |
| Друг 2: |
Ты всегда умеешь удивлять, брат. Но будешь осторожен, чтобы не болтануть слишком много? |
| Я: |
Не волнуйся, мой друг, я знаю меру. Просто хочу повеселиться со всеми! |
Как же было здорово провести время с друзьями на свежем воздухе, пока наши шашлыки плыли на гриле. Мы смеялись, рассказывали шутки и просто наслаждались этими моментами. Видимо, кодеин подействовал на всех нас, потому что атмосфера стала еще более веселой и беззаботной.
Несмотря на то, что я прекрасно проводил время с друзьями, я не забывал о том, что всё это временное. И я оставался открытым на все новые приключения и происшествия, которые подарит мне жизнь.
Так что, друзья, помните, что каждый из нас может попробовать что-то новое, но всегда важно не уйти в глубокую зависимость.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.